Поради батькам щодо розвитку слухового сприймання та формування мовлення у дітей з вадами слуху

Поради батькам щодо розвитку слухового сприймання та формування мовлення у дітей з вадами слуху

1.Мати тісний зв'язок зі закладом де навчаться дитина . Знати основи розвитку слухового сприймання та формування мовлення дітей з вадами слуху.

2.Постійно тримати в полі зору  життя дитини. Цікавитись її успіхами і проблемами, труднощами та інтересами.

3.Постійно консультуватися зі спеціалістами-сурдологами (лікарями, педагогами) про стан слухового сприймання дитини. Вживати відповідних заходів щодо його по­кращення.

4.Придбати для дитини в ранньому віці індивідуальні слухові апарати та стежити за їх правильним використанням.

5.Періодично обстежувати стан слуху дитини у відповідних закладах. За необхід­ності проводити лікування.

6.Під час перебування дитини вдома продовжити роботу щодо формування слов­ника, навичок слухового сприймання, вимови. З дітьми необхідно говорити постійно.

7.Приділяти особливу увагу сприйманню дітьми теле- та радіопередач. З даного питання консультуватися з учителями-дефектологами.

8.Всім членам сім'ї потрібно знати основні вимоги слухового сприймання та фор­мування вимови, проявляти до дітей зі зниженим слухом терпіння, доброзичливість, тактовність.

9.Встановити і дотримуватися чіткого режиму. Визначити обов'язки кожного чле­на сім'ї. Спільно з дітьми планувати життя родини.

10. Знати коло товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування.

11.Виховувати у дітей відповідальне ставлення до свого здоров'я, прищеплювати розуміння свого обов'язку, готувати до життя, до свідомого вибору професії, працюва­ти над інтеграцією дитини в середовище чуючих людей.

12.Обговорювати (без навчань, залякувань, докучливості) проблеми і перспективи життєдіяльності. Особливу увагу звернути на попередження алкоголізму, наркоманії, токсикоманії.

13.Навчати дітей протистояти агітації прихильників нездорового способу життя, розвивати вміння відстоювати свою позицію.

14.Обмежувати доступ дітей до інформації, яка популяризує шкідливі звички (ок­ремі кінофільми, відеофільми, публікації тощо).

15.Бути готовим до консультації з педагогами, психологами, медиками; до відвер­тої розмови з дитиною, до прийняття певних рівіень. Відгукуватися на інформацію про відхилення у поведінці дитини.