Робота з батьками Рекомендації “Долаємо паніку”

                                                                  Долаємо паніку

• В стресовий момент – увага на ноги. Подивитися, на них, особливо, коли не відчуваються ноги. Стояти стабільно, не дати землі «піти з-під ніг». Міцні і впевнені стопи на землі. Топтати, стрибати, давати дітям бігати скільки можна;

• спиною спертись на стіну, стілець. Відчути опору;

• знайти погляд іншого поруч. Знайти, на чому сфокусувати погляд;

• стискати, терти долоні;

• обійняти себе, поплескати по плечах. Пояснити дитині про янгола-охоронця, який так тебе обіймає (хто вірить - пояснити собі);

• точка між мізинцем і безіменним – пом‘яти;

• простукати грудну клітину 1 удар на секунду (нормалізація серцебиття). Не частіше! дитині можна простукати коліна або плечі. Проговорювати «я впораюся, ми впораємося! Ми молодці»;

• потягуватись! Розтягувати м‘язи. В стресі м‘язи спазмуються. Мінімально – тягніть шию, пальці рук;

• активно розминайте обличчя, кривляйтесь, дуркуйте як можете;

• видихати довше, ніж вдихати. «Задувати свічку», співати;

• не рухаючи головою, поводити очима до крайніх точок – вверх, вниз, вправо, ліворуч.

• обіймати дітей і всіх-всіх;

• пити воду. Хоч потрошки;

• нагадувати собі і дітям ходити в туалет;

• плакати, якщо плачеться. Так виходить кортизол, ти - океан.

Океан сили, спокою. За тобою – рід, земля, хлопці на передовій і наші діти. Турбуйся про себе, так ти підтримаєш і себе, і інших. Дихай. Ми в силі.